Люди можуть користуватися іншими, зважаючи на їхню безвідмовність. При цьому отримують для себе зиск, а людину залишають ні з чим. Потрібно вміти розпізнавати такі мотиви і завжди знати, яким буде результат, чи принесе він користь обом сторонам. Примус – найбільш несприятливий для збереження дружніх відносин спосіб вирішення конфлікту. Міжособистісний конфлікт може відбуватися як між добре знайомими і постійно спілкуються людьми, так і між тими, хто бачить один одного в перший раз. При цьому стосунки з’ясовуються опонентами обличчям до обличчя, шляхом особистої суперечки або дискусії.

У разі акцент робиться на домінуючою ролі когнітивних (розумних) установок учасників конфлікту щодо друг друга. Відповідно, не кооперативний/конкурентний характер ситуації стає вирішальним фактором у міжособистісній та міжгруповій взаємодії, а групові установки, що виникають у процесі нього. Самі по собі спільні цілі ведуть до вирішення конфліктів між опонентами – воно залежить від сформованості соціальних установок, що поєднують групи та сприяють подоланню їхнього протистояння. Застосовуючи стиль компромісу, людина дещо поступається своїми інтересами, щоб задовольнити їх частково ,інша сторона робить те саме. Використовуючи стиль співпраці, людина бере активну участь у вирішенні конфлікту та відстоює свої інтереси, але при цьому намагається співпрацювати з іншою людиною Стиль пристосування.

Основні способи вирішення конфліктів

Почуття образи, незадоволеності, гніву чи роздратування одного чи всіх опонентів. У процесі конфлікту виявляються важливі розбіжності, подолання яких виводить взаємодія нового, вищого рівня. Кожному співробітнику буде роз’яснено принцип роботи, чіткий спектр посадових обов’язків. Перед колегами будуть поставлені спільні цілі, досягнувши яких вони отримають обіцяну винагороду (премія, підвищення тощо). Керівнику співробітників, які вступили у суперечку, необхідно застосувати методи роз’яснення вимог, встановлення цілей та призначення винагороди.

Причому найбільшу значимість із зазначених завдань управління має профілактика. Саме добре поставлена ​​робота щодо запобігання конфліктам забезпечує скорочення їх числа та виключення можливості виникнення деструктивних конфліктних ситуацій. Конструктивні методи спрямовані на вирішення функціональних конфліктів. Наприклад, суперечки, які в результаті допомагають прийняти єдине правильне рішення.

Як подолати сімейну кризу: важливі поради щодо спілкування та вирішення конфліктів

Тиск обмежує можливості обох сторін і не сприяє вирішенню конфлікту. Якими б методами і стилями ви не користувалися в пошуку виходу зі спірної ситуації, https://buhgalter.com.ua/ru/articles/partnerskie-publikatsii/kriteriyi-viboru-ta-perevagi-nadiynoyi-bukmekerskoyi-kompaniyi-2023/ важливо розуміти, що поганий мир кращий за добру сварку. Недозволений конфлікт буде забирати у вас набагато більше сил, часу і здоров’я.

При виникненні проблеми краще відразу розпочати конструктивний діалог. Необхідно вислухати обидві сторони та навести свої докази. Конфліктуючі мають почути одне одного, що допоможе їм домовитись. Також велику увагу потрібно приділити своїм емоціям у момент загрози сварки. Можливо, варто застосувати тактику відходу від конфлікту, трохи охолонути і гарненько обміркувати ситуацію, що склалася.

Залучення третьої незалежної сторони для виходу конфлікту нового рівня. Це перше зіткнення сторін щодо зручного приводу. Нерідко зустрічається конфлікт окремого індивіда з групою, коли він категорично не погоджується з її вимогами, методами роботи, моральними та іншими нормами. Переконати іншу сторону конфлікту у тому, що даний варіант є найоптимальнішим (“говорити щоб нас почули”, уміти “слухати” іншу сторону). Конфлікти як явище суспільного життя виникають у процесі спілкування людей і характерні для всіх рівнів і сфер їх діяльності. Вся діяльність із запобігання конфліктам є одним із конкретних виразів людської здатності узагальнювати наявні теоретичні та емпіричні дані і на цій основі передбачати, прогнозувати майбутнє. Потрібно розуміти позицію суперника, не виявляти до нього негатив та агресію, оцінювати труднощі, з якими він стикається, підтримувати.